18.08.20

Исслeдoвaниe | Какое реальное экономическое сила России в Украине. Больше, чем говорит Госстат

4f0bef8f9d7bda7d017a973256ba9a1b

Після 6 рoків війни з Рoсією здaється, ніби рoсійський бізнeс суттєвo змeншив свoю присутність в Укрaїні. Прoїжджaючи вулицями Києвa, ми більшe нe бaчимo вивісoк зaпрaвoк Лукoйл чи ТНК. Aлe чи дійснo рoсійський кaпітaл зник, чи прoстo зaxoвaвся?

З oднoгo бoку, бaчимo, щo рoсійськa eкoнoмічнa присутність в oстaнні 10 рoків знизилaсь, oсoбливo після 2014 рoку: тaк рoзмір рoсійськиx aктивів в Укрaїні скoрoтився з $20,8 млрд у 2013-му дo 8,7 млрд у 2018-му, виручкa зa цeй чaс впaлa вдвічі дo 8,8 млрд, кількoсті укрaїнців, щo прaцюють нa рoсійськиx кoмпaніяx знизилaсь з мaйжe 135 000 дo 103 000. Oбсяги тoргівлі між крaїнaми впaли у 3-4 рaзи. З іншoгo — вeликa чaстинa рoсійськoгo кaпітaлу в Укрaїні приxoвaнa чeрeз oфшoри aбo підстaвниx бeнeфіціaрниx влaсників. Зa нaшими рoзрaxункaми, лишe близькo пoлoвини усіx рoсійськиx інвeстицій зaxoдять нaпряму з Рoсії.

Дeкількa тижнів тoму прoйшлa гучнa привaтизaція гoтeлю “Дніпрo”, зa який дeржaвa oтримaлa пoнaд 1 млрд грн, щo булo в 12,5 рaзів вищe зa пoчaткoву ціну.

Aлe зa дeнь після aукціoну в ЗМІ з’явились вeрсія, щo спрaвжнім пeрeмoжцeм мoглa стaти кoмпaнія “ВС Eнeрджі”, сeрeд кінцeвиx влaсників, якoї зa дaними ЗМІ є рoсійський пoлітик, який знаходиться під європейськими та американськими санкціями, Олександр Бабаков. Пізніше засновник кіберспортивної команди NAVI Олександр Кохановський заявив, що покупцем готелю є він з пулом партнерів. Але повний чарт інвесторів, яких він долучив, залишається невідомим.

Цей випадок підкреслює проблеми з непрозорістю кінцевих бенефіціарів в Україні. Якщо декілька тижнів їх маловыгодный могли встановити в найбільшій приватизаційній угоді останніх років, зрозуміти — чи ховаються росіяни после низкою компаній-прокладок в безлічі інших, менш публічних компаній, ще складніше.

Наше дослідження показує, що таких випадків прихованих інвестицій багато — рівень російських інвестицій вдвічі більше, якщо враховувати інвестиції чрез офшори.

Як ми рахували
Досліджуючи російську економічну присутність в Україні, ми дивились як і для офіційні джерела — наприклад, дані Державної служби статистики України, Єдиний державний реєстр, в среднем і на альтернативні джерела даних — наприклад, нідерландську базу даних Orbis та базу даних моніторингу взаємних інвестицій Євразійського банку розвитку. Використовуючи як і ті джерела даних, що враховують лише явну російську присутність, (на)столь(ко) і ті, що намагаються врахувати і приховану, ми можемо подивитися, скільки насправді в Україні російських компаній та інвестицій, а також як російська присутність в Україні змінилась следовать останні 10 років.

Інвестиції

Присутність російських компаній в Україні може мати негативний ефект як получи економіку, так і на політику та нате суспільство. Наприклад, російські держбанки історично видавали великі кредити українським держкомпаніям, роблячи їх залежними від російських грошей. Наприклад, станом для 1 січня 2013 року третина боргу українського державного залізничного підприємства «Укрзалізниця» належала російським банкам. Укрзалізниця досі перебуває в судових процесах выше цей борг — за останнім рішенням суду, цей борг таки має бути повернений.

Великі промислові підприємства, які були придбані російськими власниками частенько залишаються в занедбаному стані, або ж навіть навмисне руйнуються. Наприклад, Работенка безпеки України звинувачує компанію РусАл, що належить російському бізнесмену Олегу Дерипасці в руйнуванні Запорізького алюмінієвого комбінату возьми користь конкурентів з Росії.

Для аналізу російських інвестицій в Україну ми використали три джерела даних — український Держстат, російський Центральний авалист та базу даних моніторингу взаємних інвестицій (МВІ) Євразійського банку розвитку. Тоді як перші дві бази даних враховують лише інвестиції, що йдуть напряму з Росії, а отже далеко не враховують інвестиції, що приходять из-за офшори, база даних МВІ містить перелік масштабних інвестиційних проектів, пов’язаних з російськими громадянами — незалежно від того, чи інвестують вони напряму, чи посредством офшори.

Те, що багато компаній інвестують выше офшори можна побачити, подивившись в список найбільших країн-інвесторів в Україну. Следовать офіційними даними, найбільшим інвестором в Україну є Кіпр, і навіть невеликі Британські Віргінські острови інвестують в Україну більше коштів, ніж Росія.

Хоча приставки не- всі інвестиції з офшорів російські, тим безграмотный менш, у російських компаній, окрім стандартних причин користування офшорами (наприклад, оптимізації податків), є і інші причини приховувати своє справжнє походження: ухилення від санкцій, та падіння попиту получи російські товари та послуги.

Примітка: В ті роки, ради які дані недоступні, ми екстраполювали наявні дані, використовуючи середню різницю між даними МВІ та даними Державної служби статистики України по (по грибы) роки, коли доступні обидва набори даних (в ці періоди вказаний довірчий інтервал).

Тому безлюдный (=малолюдный) дивує, що з врахуванням вкладень чрез офшори російських інвестицій в Україну вдвічі більше, ніж якщо дивитись лише нате інвестиції напряму з Росії.

Наприклад, в 2017 році загальна киса російських інвестицій в Україні, за даними Центрального Банку РФ, становила 3,6% від ВВП України, из-за даними українського Держстату — меньше 1%, а после даними МВІ — 5,6%

Корпоративна присутність

Використовуючи базу даних Orbis, ми можемо оцінити фінансові показники російських компаній в Україні (як тих, що працюють відкрито, этак і тих, що приховують свою присутність).

З одного боку, бачимо загальну тенденцію зменшення російської присутності — частки активів, повертывание та кількість найманих працівників російських компаній у 2018 році були нижчими, ніж у 2010 році. З іншого боку — російських компаній в Україні залишилось безлюдный (=малолюдный) так вже й мало — у 2018 році 1 553   компаній подавали фінансову звітність. Їх загальний обсяг активів становив 8,7 млрд доларів (2,1% від активів усіх українських компаній), загальна виручка — 8,8 млрд доларів (2,8% від усіх українських компаній), і вони наймали 103 тисячі працівників (1,9% від усіх найманих працівників).

Таким чином, хоча російської присутності следовательно менше, вона залишається суттєвою.

Росія може чинити економічний тиск нате Україну, не лише маючи підприємства, фізично розташовані в Україні, а й помощью торгівлю. Історично, Росія часто використовувала торгівлю як важіль впливу получи и распишись Україну. Найкрасномовніший приклад — торгівля газом, если Росія використовувала залежність України від російського газу, змушуючи Україну піти для геополітичні поступки заради знижок получи газ — наприклад, дозволити Росії продовжувати тримати свій эскадра в Криму. Але РФ історично використовувала торгівельні зв’язки для того політичного тиску і в інших галузях. Наприклад, в 2014 році, Росія запровадила мито для українську продукцію, розірвала Угоду насчет вільну торгівлю та заборонила імпорт української сільськогосподарської та продовольчої продукції, а також сировини. Ще раніше, після того, як Україна відмовилася приєднатися впредь до Євразійського митного союзу у 2011 році, Росія ввела захисні заходи, спочатку заборонивши імпорт трьох провідних виробників сиру, згодом наклала плату следовать утилізацію транспортних засобів на експорт автомобілів.

Після початку війни, введення взаємних торговельних обмежень та припинення прямого імпорту газу з Росії, торгівля з Росією знизилась. Синопия 3 вказує, що після піка у 2013 році, як експорт в Росію, неизвестно зачем і імпорт з Росії знижувався. Минулого року Росія вперше припинила бути найбільшим торговельним партнером України, поступившись Китаю.

В один прием з тим, у деяких галузях Україна безграмотный може позбутись залежності від торгівлі з Росією. Найбільше з Росії Україна імпортує мінеральні палива та нафту, а експортує — метали та неорганічні хімічні речовини (Эскиз 4). Хоч торгівля цими товарами і знизилась в останні роки, вона залишається суттєвою. У мінеральних паливах найбільшим товаром, який імпортується з Росії в Україну залишається нафта, але її імпорт суттєво скоротився. Частка російського імпорту в загальному обсязі імпорту нафти також значно зменшилася в період з 2009 после 2019 рік з 50% до 32% у грошовому вираженні аль з 56% до 33% у натуральних одиницях. Таке зниження можна принаймні частково пояснити забороною експорту нафти з Росії в Україну безо спеціальних дозволів, виданих російським урядом.

Така залежність означає, що Росія може використовувати ці торгівельні зв’язки ради тиску на Україну, щоб Україна ухвалювала певні геополітичні рішення: вступити у Євразійський армия, як це було у 2011 році, разве ж відмовитись від підписання Угоди относительно Асоціацію з Євросоюзом, як це було в 2013 році.

У металургії залежність зберігається путем історичну інтеграцію ланцюгів виробництва між Україною та Росією.

Загалом, українські економічні зв’язки з Росією знизилися навіть якщо враховувати приховану присутність Росії. Скопом з тим, варто пам’ятати, що російські компанії сто можуть ховатись за вивісками з іноземними назвами, а їх формальними власниками значитися громадяни Кіпру чи інших країн. Крім того, російський економічний вплив проявляється приставки не- лише через фізичну присутність російських компаній в Україні, а й вследствие залежність від торгівлі. Тому, хоч російська економічна присутність знизилась, її полно ж більше ніж може здатися получи и распишись перший погляд.

Державна політика

Исполнение) того щоб боротися з прихованим російським впливом спершу потрібно зрозуміти його справжні обсяги. Хоча после законами України, декларувати фінального бенефіціара обов’язково, а юридична пан не може бути бенефіціаром, дослідження Центру Протидії Корупції вказує, що у 2019 році 27% компаній никак не вказало кінцевого бенефіціара, а 1990 компаній вказали бенефіціаром юридичну особу. Тому, ради імплементацією закону потрібно слідкувати, а штрафи по (по грибы) незазначення чи невірне зазначення бенефіціара мають бути жорсткішими. У визначенні кінцевого бенефіціара також може допомогти новий распоряжение про відмивання коштів, який зобов’язує банки перевіряти походження коштів возле великих транзакціях.

У галузях критичної інфраструктури одного лише розуміння, хто є кінцевим бенефіціаром недостатньо: інколи в інтересах національної безпеки потрібно повністю заборонити придбання певного об’єкту компаніям, які можуть використати це проти інтересів України. Для того цього в країнах ЄС запровадили механізм скринінгу іноземних інвестицій, следовать допомогою якого інвестиції у сфери критичної інфраструктури перевіряються та можуть бути заборонені. В Україні Міністерство економіки також запропонувало билль “Про оцінку впливу іноземних інвестицій для національну безпеку України”, в якому описаний далёкий механізм. Однак, на нашу думку, він потребує подальшого доопрацювання: перелік галузей, в яких має відбуватись моніторинг, має бути розширений, а процесс на основі якої та чи інша інвестиція може бути заборонена має бути більш чіткою, щоб никак не позбутись корисних інвестицій, які далеко не становлять загрози національній безпеці.

Дарина Михайлишина

экономист Центра экономической стратегии
Благо Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.


\\