У нoвітній упрaвлінській істoрії мoжнa спoстeрігaти всe чaстішу зміну пoпулярниx прaктик (кoнцeпцій) упрaвління.
Тaк, в кінці 80-x – Лідeрствo, Дифeрeнціaція тa Six Sigma (від General Electric), пізнішe – Lean (від Toyota), нeщoдaвнo – Agile тa Adaptive (від швидкo зрoстaючиx успішниx ІТ-кoмпaній). Всe цe супрoвoджується силoю силeннoю кoмунікaтивнoї підтримки, пoпуляризaції, нaвчaння, кoнфeрeнції.
Булo цікaвo спoстeрігaти в oстaнні рoки, як вeликі кoрпoрaції і бaнки вивчaли дoсвід мaлиx ІТ-кoмпaній, щoб пeрeйняти у ниx культуру крeaтивнoсті – тaк звaну «гaрaжну культуру», кoли всі твoрять під oдним дaxoм. Вивчaли нe-фaкультaтивнo, a чeрeз найвищі стратегічні наради з залученням світових консультантів і місцевих коучерів.
Трохи згодом відбувалися інституціональні зміни, перегляд критеріїв раньше персоналу, перегляд функцій і взаємодії, включаючи об’єднання різних служб «під одним дахом», а також в прямому сенсі цього болтология.
Причина такого інтересу – банки втрачали значну частину свого традиційного бізнесу (платежів), які аминь більше мігрували до не-банківських платіжних організацій. З деяким запізненням, але їм вдалося реорганізуватися, міграція сповільнилася. А безвыгодный-банки, досягнувши великого масштабу, зустріли свої проблеми – нові регулятивні вимоги і зростаючі витрати. Тимчасова рівновага.
Здатність великої корпорації чи банку змінюватися викликає повагу. Проте, скептики кажуть, якби такі ж зусилля направити получай креатив і експерименти раніше, то і традиційна муляж управління дала би гарні результати.
В Україні маємо свій управлінський експеримент: політичний время года 2019 року привів до парламенту значну частину безвыгодный досвідчених управлінців. Дефіцит досвіду проявляється що-найперше в кадровій політиці. Альбо ти гуртуєш навколо стратегії кращу експертизу, альбо – часта зміна урядовців, «бо маловыгодный справляються».
Нещодавно в мережі розгорнулася дискусія, щодо того, що справжні досягнення можуть мати лише романтики і ніколи прагматики. Ніби знання і досвід «звужують» креативність і заважають зробити щось масштабне і незвичайне.
Ужели що ж, розглянемо новітній приклад з банківського життя.
Ще декілька років тому саме романтики передбачали:
1. скору конец (дней своих) фіатних (традиційних) валют – на заміну мали начаться надійні, захищені і зручні криптовалюти;
2. непотрібність центральних банків — з грошовим обігом поуправиться алгоритм.
Міжнародні конференції, асоціації криптовалют, законопроєкти … і навіть у нас, в Україні, одні з перших звітували насчет одну (!) угоду купівлі нерухомості вслед біткоін (переконливо).
Ну ото, прийшла світова економічна криза. Питання: як біткоін може допомогти українській чи світовій економіці? Дескать конференції, робочі групи, законопроєкти? Немає.
Світ звертається давно Центробанків, де визначають механізми рекордної підтримки економік і рядом цьому зберігають вартість грошей, стабільність цін і довіру споживачів. Досягається це ради рахунок багаторічної акумуляції найкращих практик і експертиз, наукових досліджень і … надійних регламентів. Звісно, цей світ безлюдный (=малолюдный) є ідеальними.
Інший приклад викличе порыв критики… та все ж – оцифрування чи діджиталізація.
Романтики: «Страна у смартфоні» – зрозуміло і просто покращить сервіс і забезпечить ефективність державного управління. Є деякий прогрес і в Україні – наприклад, «Дія».
Кажуть, стає зручніше. Але цей інструментарій має незначний вплив, якщо стратегії кволі, а інститути корумповані.
Інший пуговица – Естонія – світовий чемпіон з оцифрування державних сервісів у багатьох галузях. Нещодавня історія з викриттям тіньових операцій спустя естонські фінансові компанії і банки відкинула їх фінансовий ринок в багато років.
Оцифрування має справжній суспільний і економічний ефект лише бери грунті ефективних інституцій. І ніколи близ їх кволості.
Колись, коли король спорта був у Києві майже національною ідеєю, ми від малого прежде великого добре знали, що «організація б\’є клас!». Перемоги надо «спартаком» були добре усвідомлені путем кращу організацію. Цьому гравці Общество вчилися багато у німців, і як казав Вотан легендарний англієць, «футбол – це гра, в якій 22 гравці 90 хвилин штовхають м\’яч, а наприкінці перемагають німці»…
Тепер, в Україні маємо свій управлінський експеримент: політичний время 2019 року привів в політику значну частину малодосвідчених управлінців, непрагматиків. Дефіцит досвіду проявляється що-найперше в слабкій кадровій політиці, що мала б вибудовуватися роками, та у невмінні організовувати інституційну потужність.
Чомусь в Україні мірилом реформ получается прийняття законів… і це дуже классически. Адже написання законів без ефективного впровадження ще зовсім нічого маловыгодный гарантує.
Така легкість і романтизм турбо-реформ потихеньку «призвичаїть» суспільство прежде марнослвівства – слово «реформи» (земельна чи судова) викликають скепсис, а невдачі кончено більше пояснюються надуманими (ніби традиційними народними) вадами.
Аль ти гуртуєш навколо стратегії найкращу організацію і «колея б’є клас», або – постійна зміна управлінців, «які неважный (=маловажный) справляються»…
Все материалы автора
В случае если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.