22.10.20

Пoрядoк бьет оттяг: романтики Украине не помогут. У нас перевелся сильных институтов и стратегии

14f62109cbcd0d48f8c6aeda65bfb3b3

У нoвітній упрaвлінській істoрії мoжнa спoстeрігaти   всe чaстішу зміну пoпулярниx прaктик (кoнцeпцій) упрaвління.

Тaк, в кінці 80-x – Лідeрствo, Дифeрeнціaція тa Six Sigma (від General Electric), пізнішe – Lean (від Toyota), нeщoдaвнo – Agile тa Adaptive (від   швидкo зрoстaючиx успішниx ІТ-кoмпaній). Всe цe супрoвoджується силoю силeннoю кoмунікaтивнoї підтримки, пoпуляризaції, нaвчaння, кoнфeрeнції.   

Булo цікaвo спoстeрігaти в oстaнні рoки, як вeликі кoрпoрaції і бaнки вивчaли дoсвід мaлиx ІТ-кoмпaній, щoб пeрeйняти у ниx культуру крeaтивнoсті – тaк звaну «гaрaжну культуру», кoли всі твoрять під oдним дaxoм. Вивчaли нe-фaкультaтивнo, a чeрeз найвищі стратегічні наради з залученням світових консультантів і місцевих коучерів.  

Трохи згодом відбувалися інституціональні зміни, перегляд критеріїв раньше персоналу, перегляд функцій і взаємодії, включаючи об’єднання різних служб «під одним дахом», а також в прямому сенсі цього болтология.

Причина такого інтересу – банки втрачали значну частину свого традиційного бізнесу (платежів), які аминь більше мігрували до не-банківських платіжних організацій. З деяким запізненням, але їм вдалося реорганізуватися, міграція сповільнилася.   А безвыгодный-банки, досягнувши великого масштабу, зустріли свої проблеми – нові   регулятивні вимоги і зростаючі витрати. Тимчасова рівновага.  

Здатність великої корпорації чи банку змінюватися викликає повагу. Проте, скептики кажуть, якби такі ж зусилля направити получай креатив і експерименти раніше, то і традиційна муляж управління дала би гарні результати.

В Україні маємо свій управлінський експеримент: політичний время года 2019 року привів до парламенту значну частину безвыгодный досвідчених управлінців. Дефіцит досвіду проявляється що-найперше в кадровій політиці. Альбо ти гуртуєш навколо стратегії кращу експертизу, альбо – часта зміна урядовців, «бо маловыгодный справляються».

Нещодавно в мережі розгорнулася дискусія, щодо того, що справжні досягнення можуть мати лише романтики і ніколи прагматики. Ніби знання і досвід «звужують» креативність і заважають зробити щось масштабне і незвичайне.   

Ужели що ж, розглянемо новітній приклад з банківського життя.  

Ще декілька років тому саме романтики передбачали:  

1. скору конец (дней своих) фіатних (традиційних) валют – на заміну мали начаться надійні, захищені і зручні криптовалюти;

2. непотрібність центральних банків —   з грошовим обігом поуправиться   алгоритм.  

Міжнародні конференції, асоціації криптовалют, законопроєкти … і навіть у нас, в Україні, одні з перших звітували насчет одну (!) угоду купівлі нерухомості вслед біткоін (переконливо).   

Ну ото, прийшла світова економічна криза. Питання: як біткоін може допомогти   українській чи світовій економіці? Дескать конференції, робочі групи, законопроєкти?   Немає.  

Світ звертається давно Центробанків, де визначають механізми рекордної підтримки економік і рядом цьому зберігають вартість грошей, стабільність цін і довіру споживачів. Досягається це ради рахунок багаторічної акумуляції найкращих практик і експертиз, наукових досліджень і … надійних регламентів. Звісно, цей світ безлюдный (=малолюдный) є ідеальними.  

Інший приклад викличе порыв   критики… та все ж – оцифрування чи діджиталізація.  

Романтики: «Страна у смартфоні» – зрозуміло і просто покращить сервіс і забезпечить ефективність державного управління. Є деякий прогрес і в Україні – наприклад, «Дія».  

Кажуть, стає зручніше. Але цей інструментарій має незначний вплив, якщо стратегії кволі, а інститути корумповані.  

Інший пуговица – Естонія – світовий чемпіон з оцифрування державних сервісів у багатьох галузях. Нещодавня історія з викриттям тіньових операцій спустя естонські фінансові компанії і банки відкинула їх фінансовий ринок в багато років.   

Оцифрування має справжній суспільний і економічний ефект лише бери грунті ефективних інституцій. І ніколи близ їх кволості.  

Колись, коли король спорта був у Києві майже національною ідеєю, ми від малого прежде великого добре знали, що «організація б\’є клас!». Перемоги надо «спартаком» були добре усвідомлені путем кращу організацію. Цьому гравці Общество вчилися багато у німців, і як казав Вотан легендарний англієць, «футбол – це гра, в якій 22 гравці 90 хвилин штовхають м\’яч, а наприкінці перемагають німці»…

Тепер, в Україні маємо свій управлінський експеримент: політичний время 2019 року привів в політику значну частину малодосвідчених управлінців, непрагматиків. Дефіцит досвіду проявляється що-найперше в слабкій кадровій політиці, що мала б вибудовуватися роками, та у невмінні   організовувати інституційну потужність.  

Чомусь в Україні мірилом реформ получается прийняття   законів… і це дуже классически. Адже написання законів без ефективного впровадження ще зовсім нічого маловыгодный гарантує.  

Така легкість і романтизм турбо-реформ потихеньку «призвичаїть» суспільство прежде марнослвівства – слово «реформи» (земельна чи судова) викликають скепсис, а невдачі кончено більше пояснюються надуманими (ніби традиційними народними) вадами.  

Аль ти гуртуєш навколо стратегії найкращу організацію і «колея б’є клас», або – постійна зміна управлінців, «які   неважный (=маловажный) справляються»…

Все материалы автора
В случае если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.


\\